Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1298 Дата публикации: 11.12.2008
Знов серце підкорить ніхто не зміг,
Бо то фортеця, і міцні в ній мури.
І, борючись за неї, не один поліг,
Вони всі падали, як воскові фігури.
Кохання починається з нічого,
І не потрібні серцю ці пусті слова.
Тут покладатися потрібно лиш на Бога,
І на фортуну, що не вдасться гра.
Нам легше покохати збайдужілих,
Ніж тих, хто нас сильніше покохав.
Це, мов той сад із яблук перезрілих,
Раніше б знав – зеленим обірвав.
Нехай же достигають в прохолоді –
На сонці висохнуть, ніхто і не згадає.
Так, і кохання, пізнається лиш в свободі,
А у полоні навіки згасає.
Ваше мнение: