Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 1566 Дата публикации: 12.3.2009
Магія відчуттів...магія однієї ночі...
Одинокий корабель
як вітер в океані
як хвиля що нас наздоганя
омиє ноги і втечемо
не дивлячись на воду
вітер...вітер розвіває волосся,
і нічого не поробиш...я тут
дихаю вітром океану
мої почуття оголені
немає слів....
один лиш вітер...
немає нічого кращого ніж ніч
хто не любить ночі?
так, я корабель, одинокий…
ми втікаємо від хвилі
але нічого не нaздоганяємо
є лиш ніч, вітер пісок, і океан...
Ніч покриває реальність, вульгарність і недосконалість....Вона завжди була є і буде для мене магічна...Вона манить десь вдалечінь,і в той же час насичує твоє миттєве буття чимось нереальним,ейфорією,чимось що неможливо одним словом назвати,і просто нереально втратити...чимось,що хочеться викарбувати в своїй душі назавжди легким п’янким шлейфом невагомості)))
А вітер...вітер він є ніде і усюди. Він є символом легкості, якої часом так не вистачає в житті.!!Можливо саме через свою легкість і нестримність, він і є бальзамом.. Він омиває тебе, закутує, грає з тобою, наповнює так сильно, що аж неможливо дихати!!!Захоплює дух!!!!Проникає в твої легені, холодить лице і розвіває коси...
...Як океан вимиває пісок з узбережжя,так вітер вимиває і виносить всі думки з голови....І лиш найлегші з них (думок) можуть співіснувати з цим вітром, грати з ним, танцювати нестримний, неймовірний танець, щоб потім, найбільше і найсильніше ніж найтяжчі і найсерйозніші думки, засісти в тобі десь у підсвідомості, і в потрібну хвилину, потрібний час освіжити тебе і все твоє єство легким бризом. Вітром надії, і віри в переміни)))))
Ваше мнение:
Здесь - ощущения,которые меня охватывали на берегу океана одной ночью...летом....а дальше - раздумья,на которые меня натолкнула тема ночи и ветра:)
Это как бы белый стих,с комментариями:)