|
    Прочтений: 0 Посещений: 1329 Дата публикации: 18.3.2009 Зеленооке кохання Скажи мій янголе, мій милий, Воно завжди таке жорстоке? Завжди воно таке сумне і одиноке? І чи до всіх воно таке приходить? Хлопець стрункий вночі перед очима, Сміється і навколо мене ходить. На ньому маска біла страхітлива, Чорна сльозинка зліва на щоці. Зелені очі сяють так грайливо! І ніби він всміхається мені. І ніби він не ходить, а літає… Невже це все приснилося мені? Та ні, не сплю я, він насправді Сидить на ліжку в мене. А я лежу, не можу ворухнутись. І він торкається моїй щоці… «мене ти вже повинна не боятись, До тебе я лише ходитиму вночі, Та не питай хто я, бо я цураюсь Імені свого, мене не зли.» І гірко, гірко ін заплакав Та так, що я із ним. А потім я його спитала: «що сталось з іменем твоїм?» І він дуже розлютився, Почав ридати і кричать, Що ми всі, люди, непотрібні, Що без кохання нас нема. І він назвав себе коханням, І зник назавжди, як і я… Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Юляся - кохання
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |