Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1174 Дата публикации: 4.7.2009
Ми так і будемо брести
По лабіринтам тих невдач?
Отих невдач...прогірклих й непотрібних.
Ти скажеш: "Тихше вже, не плач."
Хіба я плачу? Сліз давно не видно.
То вже не сльози, то брудні останки,
Шматки від блудної душі,
Розірвані пісні, криваві ранки,
Важкі і нерифмовані вірші.
А ми ж з тобою, як єдине ціле,
Як береги у мальовничої ріки.
Хіба не так? Чи ти давно не віриш,
Що від любові загораються зірки?
Ваше мнение: