Вдала задумка, нагадує середньовічні українськи вірші жанру, що мав цікаву назву "піснь свіцька" (себто вірш про особисті переживання людини) Особливо вразило завершення - такі вірші можуть "піти в нарід" і стати фольклором.
Зміст одного рядку незрозумілий >>Я можу сонце, а він місяць вміє<< Може, ще трішки над віршем попрацюєте? Наприклад, в останній строфі "і" знімається - воно зайве, В першій "А" - тоді і розмір покращиться, в третій - замість "залишу" - "лишаю". Подивіться на вірш уважніше)
2010-02-12 22:22:25CurlySun
Дякую за конструктивну критику і комплімент твору. Я над цим віршем ще попрацюю :)