|
    Прочтений: 0 Посещений: 832 Дата публикации: 5.7.2010 Минуле повертає бумерангом, Врізається... вгризається... дарма... Я ж все забула. Ось сьогодні, ранком. Я ж все забула. І прокинулась... Сама. І полетіли спогади у вирій Шукати десь, майбутнього когось. Прокинулась в сльозах .- Не вірь. Не міряй. І не кляни, бо ж знов кохати довелось. Хоч й не тебе, самотня королівно. Покинута, далека і містична. І рада я тому, і безсумнівно й безупинно Що ти була, звичайна і незвична. А він, ти знаєш, він такий чудовий Тобі не зрозуміть того, та все ж... І на спасіння світу безнадійно хворий, І руйнувать готовий його теж. Та я ж за ним – від краю і до краю Піду шукати квітку забуття. Живи. Радій. Зустріну – не впізнаю. Бо ти – була. А він – моє життя. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Ребро Адама - Без назви
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |