Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 513 Дата публикации: 28.9.2013
Замість того щоб описувати подію, виріши передати душевний стан.
Згасай!!!
Йди геть з моєї голови!
Мої думки тобі не дім,
Що вільно бродиш ти по нім
І тільки тяготу приносиш.
Мені відомо хто ти є,.
Я знаю як тебе бороти:
Розжарю думу у душі,
Зберу уламки і тоді –
Не встоіш при своїй турботі....
Ті балачки, пусте життя,
Що ямою без дна вітає -
"Привіт" – "Бувай!
Тобі не радий…"
Без тебе зможу обійтись
Знайду дорогу і побачу –
Побачу все що навкруги
Барвистим маревом завзяття
Спроможне вірою служить.
А ти, Примаро, геть в минуле
Бо тільки там твоє буття
І не погрожуй, що спроможне
Мене з собою ти забрать…
Не ті роки, не те кохання;
Й думки розмірянно прості,
А ті срахи, що з давна мляві,
Назавжди вийшли з колії.
Ваше мнение: