|
    Прочтений: 0 Посещений: 419 Дата публикации: 19.5.2014 Перший. (1997рік) Присвячую цей вірш свій батьку, наставнику духовному Шевченко, Усе своє життя я поважав його, та шанував як Україну свою неньку. В літературі він хрещений батько, для українців – символ Батьківщини, За для Вітчизни так зробив багацько, як не один поет із іншої країни. Сьогодні я себе караю за помилки життя, за всі гріхи, А як Шевченко я не уявляю, ніс кару у пісках Аралу, За Батьківщину всю, де залишились його стражденні сестри і брати. Страждав за мову, за вірші, за думу щиру наш Кобзар, За чистоту душі і пісні, солдатчини зазнав тягар. Тарас країну прославляв – поемами, картинами, віршами, Навіки бути з нею він хотів, на кручі над Дніпром оспіваний вітрами. Для нього завжди місце є, в любій оселі в кожнім домі, Тарас не вмер у нашім серці він живе, у кожній пісні, в кожнім слові. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
ciniifaer - Символ
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |