Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 552 Дата публикации: 30.5.2014
Мені вже не болить,
Вірніше, я не відчуваю все так гостро.
Тьманіють обриси того обличчя.
Що не давало довго спать.
Тепер я тихо засинаю,
Мрію, ще згадую, але згасаю,
Згасаю в відчуттях
Не тремчу, не кличу,
І не гупаю в закриті двері.
"Ні!" то "Ні!", яка тепер різниця,
Скільки в кого вкладено душі?
Тоді так треба було,
А тепер - нема у цьому сенсу.
Нехай тобі дарує спокій небо голубе,
Нехай занурення у її руки, буде головним -
Взаємним...
Дарую щастя, щастя невтручання,
Ненагадування, спокою душі.
Живи і зігрівай собою
Небайдужих...