|
    Прочтений: 0 Посещений: 450 Дата публикации: 18.8.2014 Україну люблю, як матінку рідну. Думками моїми, словами Я передам на листі. Нехай ляжуть рядками Ті словесні думки, І розвіють по вітрі Та по всі куточки рідної Землі. Де сонечко сходить, із моря виходить, Наче хвилі виносять його. І срібна доріжка Чорного моря, І чайка летить понад красою морською Південного моря – Пальміри. Як я люблю Україну! На захід думками лечу. Карпати – краса незрівнянна, Де хмари торкаються гір. Там смерека високо у горах Виспівують свій там мотив. Там колишуться трави, у полонинах, Квітне там незрівнянна краса Мотиви карпатські і вічні ліси. Думками лечу на Поділля, Від Дністра до Гориня. Я летіла б пташкою, Щебетала б ласкою, Так люблю свій край! Де верби над ставами, Береги та кручі І дуби пахучі. А в гаях солов’ї Та до рання там співучі. Як писав Тарас Шевченко: «Там реве ревучий…». Він у нас могучий, Та до Чорного моря Дніпровські води несе. І квітучу гілку каштана, А яка краса незрівнянна! Щоб любили Україну, як люблю її я, То процвітала б Україна моя! Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Татьяна Бернацкая - Україну люблю, як матінку рідну
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |