Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 541 Дата публикации: 17.10.2014
Обними ж бо рідненький,
Великий Кобзаре, твоею піснею і грою на кобзі,
Тую Матір, що сина любила,
А він пішов на війну,
Захищати Вкраїну і не вернувся із бою.
Обніми їх своєю душою,
Приголуб, привітай.
Обними іх коханий Кобзаре,
І любовью будь ласка зігрій,
Заспівай найніжнішую пісню свою,
Про героев відважних її!
Разкажи в своій пісні Кобзаре,
Що коротке життя і так бистро літа пролітають,
І хто стане героем в житті,
Чи героем помре, чи загине,
Той, богато чого досягне
І скоріше до Бога прийде!
Ой, Кобзаре співучий,
Вольнолюбец ти наш з Україні!
Розкажи їм про те, що ти знаєш,
Що не велика заслуга іти із життя у життя,
Родячись і вмирати знову і знову...
А герої друге! А в героїв друге,
Бо в одну лише мить,
Переміститься їхня душа до вершин,
Із вершин і прильне до любві великого Бога!
Як ніжніша з пісень,
Як прекрасніша з слів,
Як тончайша із звуків музика,
Що до самого сердця любовью
Незнанною досі прильне!
Ваше мнение: