Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 509 Дата публикации: 20.2.2015
У ніби то прозорості буття
Спіткаємось і віримо.
У кожного та віра є своя,
Але у кожного з надією.
Блукаючи у споминах минулих днів,
Шукаючи ключі та відповідності,
Наштовхуємось на нескінченності.
Безбожні обриси і зламані душі,
Душать серця, які іще б’ються.
Вони виживуть! Не здадуться!
Світло осяє наші будівлі.
Очі вже ніколи не приховають змін.
Знаєм і вірим, і точно дійдем
До їхнього краю, до нашого світла…
Ваше мнение: