Жанр: Лирика: Экспериментальная поэзия Прочтений: 0 Посещений: 1964 Дата публикации: 29.6.2006
вийшовши з читальних залів заряджені енергетикою пилу
піднесшися артеріями ліфтів до напівтемних пентхаусів
інженери душ людських, а за сумісництвом - душогуби
виригують таємні знання, неперетравлених книжок рештки
перетираючи жорнами хаосу власні кістки
зуби стискають від болю, та не зупиняються
щоби набути властивість проходити крізь замкові щілини
щоб наглядати за неслухняними дітьми своїми
підарський голос за кадром:
індустрія темних окулярів не проіснує надто довго
скоро темрява покриє чорним капелюхом голови
дрижать тонкі пальці в танці, пікошуюцця ноги
скільки кажете міліграмів внутрішном'язово?
інженери душ людських архетипізовані у глині й фарбі
фекальними масами розмазані по стінах клозетів
пташиним пухом тих подушок, що під головою твоєю
вони наповнені сумом, фантазій квітами й сріблом
вони всемогутні, але не безсмертні й тендітно-вразливі
і коли приходять за ними, щоб запитати про справи буденні
то не лишиться нічого як ніж встромити у власне горло
й прошепотіти щось на кшалт also sprach zaratustra
Ваше мнение: