Жанр: Лирика: Экспериментальная поэзия Прочтений: 0 Посещений: 2044 Дата публикации: 30.6.2006
нова редакція минулорічної поеми...
I. ініціація
дощ омива бруківку, поставимо квіти на стіл
оранж.A.D. - свіжий подих, підлога виблискує склом
дистилят на стелі, радість б'є через край
у кишені мов змії мотузки звернулись кільцем
олівцем нанесемо на мапу райони з колючим дротом
ми ще встигнемо вмерти, за графіком ліки випий
гільотини з кісток гачками за зябра схопивши
пірнувши вглиб та не випливши з первинного хаоса
Тіамат пошматована лезом іржавої бритви
небо й земля заіржа(ві)ли - пронизує сталь холодна
сліди замело снігом чорним мов вороняче крило
сонце зникло за обрій, закриті фіранки - світла не видно
бомбосхововища наповнені дивним запахом старовини
розмінявши хаос нашої ери на оранж.A.D.
дефек(т)ація нашого тонкого тіла - сморід лікарень
від втоми падають зорі з небес/ нам на сьомий поверх
куди ти біжиш? ляж у ліжко й чекай доки сонце зійде
може колись із джерел піде чиста вода
не така примітивна як моя стервопожираюча образність
II. загострення
ріже ланцетом думок негативні аспекти
неемоціна та дуже міцна на перший дотик спокута
судмедекспертна група на виїзд безкомпромісно
архангелів крила оздоблені чорного дерева болем
коли ти дійдеш до останнього моря не зупиняйся
втопити свій сум, напитися сліз гірких з молоком
коли метеорних дощів потоки омиють небо
метастабільних розуму станів оманлива тиша
ракетних шахт зіниці пусті зенітних очей сталевим блиском
поставила шах у грі фігурами чорними смерть
антецедент з консеквентом не зв'яжеться... дроти перерізані
латентне вмирання плоті старіння плине нешвидко
бхактіведанти мудрості зуби гнилі впиваються в горло
III. періодичні пульсації
целулоїдні нутрощі риби-в'язниці Іони/ катівня
жорсткими та негативними плівками ріже розум
риба гніє з голови, та вогнем зсередини біль
розгортає та огортає святістю риби-гіганта
і тих інтермедій що в минулому вплинули на наше буття
перехідний період/ тисячоліття зімкнулися небом над нами
оранж.A.D. у склянці - спіралі всі завитки пройшовши
наркотиком дивним отруює все навколо - світу тінь на сонце яскраве пада...
і проникнення в сіті павучі чужі, перевернені чаші залиті червоним вином
мережевого етикету забаганок невиконання гнітить
та не більше ніж плоть, що прогнила ненароджених хибних думок
флуктуації мислення й дисперсія волі в суспільстві
калі-юга скінчилась? пірнули вглиб темних століть ілюзії...
задушені насмерть холодні пусті ембріони
червоно-трояндовим лоном матері всього живого
надії немає?
Ваше мнение: