Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1914 Дата публикации: 14.9.2006
Не сприймайте мене буквально.
Давай підемо…
Давай підемо звідси, зараз,
Залишимо цей світ удвох ;
Хай небо вслід нам усміхнеться,
Бо зробимо туди ми крок
Де вже немає ні печалі,
Ні сліз, страху, ні вини,
Де все життя - солодкі сни.
Нас забере з собою вітер,
В далекі землі віднесе
Де забувається усе,
Що серце твоє хвилювало,
Ночами спати не давало.
Води ми вип’єм з джерела
Того, що істиною зветься;
Луною слово відіб’ється,
Хоча забуте вже воно.
І більше думка не вернеться
У світ туману і печалі,
Де слізьми скроплені скрижалі
Ім’я яким – твоє життя.
Ваше мнение: