|
    Прочтений: 0 Посещений: 3574 Дата публикации: 3.11.2006 Написаний у 2002 р. разом із сином. Спочатку як вірш про природу, а потім вилились рядки про Батьківщину. Зелене літо промайнуло, Його й неначе не було. І осінь нишком зазирнула У кожне місто і село. Розфарбувала вона швидко Усі дерева і кущі У жовті, розові, багряні І золотисті кольори. І килим різнокольоровий Вже розстелила нам вона. Нехай посплять поля й діброви, Аж поки не прийде весна. Пташки у вирій відлітають, Тривожний шлях чекає їх… Весною ж, знову повертають Вони до гніздечок своїх. Так і людині: важко жити Далеко, у чужих краях… А українцям що ж робити, Як справедливості нема?!! У нас такі ж родючі землі… Чимало світлих є голів. Правителі же, наші чемні, До зарубіжних тих країн Звертаються по допомогу, Забувши, мабуть, що батьки Після війни й розруху, й голод Все на собі перенесли… Так схаменіться ж, люди добрі!!! Невже Вас серце не болить?!! За нашої країни долю? Адже ми можем добре жить!!! Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Родник - Вірш про Батьківщину
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |