Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1967 Дата публикации: 19.12.2006
Ти була вдягнена у льон
завмерлий на тобі,
неначе молоко прозоре.
Ти пахла водами і шумом тихих трав.
Ти бачила мене,
а я не міг збагнути,
чи дивишся ти зараз,
чи ти існуєш в дзеркалі насмішливої
долі,
і мої руки не торкалися
твого знесиленого жита.
Чи це не я був признаний
володарем тебе?
Своїм життям цілуючи і відпиваючи
твоєї насолоди,
чи це не я ятрив твої гріхи?
Іще й години не минуло,
як ти ізнову не моя.
Лиш той тоненький льон між нами,
а йти мені до тебе сотні років.
Ваше мнение:
У шедеврів нема форми, вони такими лишаються як ти їх не перепиши, чи в стовбчик чи одним рядком. Головне зміст якого не завжди і не на всіх вистачає. НЕзвичайне не завжди буває геніальним, хоча й пахне шумом тихих трав.
Пробачте, як не стараюсь, не можу уявити...