Жанр: Лирика: Пейзажная Прочтений: 0 Посещений: 2495 Дата публикации: 22.7.2004
Це один з небагатьох вiршiв написанних мною на рiднiй мовi. Хочете смiйтеся, хочете нi, але для того, щоб його опублiкувати менi прийшлося встановити на комп українську мову. (Турецька є, японська є, а от рiдної до сьогоднiшнього дня не було:-)
СМУТОК
На березi тихої рiчки В пустелi далекого краю Тебе, моя мила Вкраїно, У думках своїх спогадаю.
Пiд зоряним небом повiтря Колише високiї пальми У ночi темнiє Єгипет, I квiтнуть суданськiї мальви.
Нiч тиха, безмолвна та знойна - Не сплять тiльки дикiї кiшки. Ледь чутно спiває сопiлка I сумно стає менi трiшки.
I линуть думки далеченько За довгеє синеє море. Туди, де моя мила ненька, Село у струнких осокорах.
Туди, де дитинство зосталось У спалаху ягiд калини. Туди, де як в казцi зростала, Туди, де моя Батькiвщина...
"Любiть Україну, як сонце любiть,
Як вiтер, i трави, i води,
В годину щасливу i в радостi мить,
Любiть у годину негоди..."
Это просто здорово. Это стихотворение может занять достойное место в учебниках украинской литературы.
Птичка певчая, вы случайно с Соловьем (Nachtigall) не знакомы?
Ещё бы! Непременно стоит! Это я про Nachtigall. А стихотоворение хоть сейчас в новое издание "Украинского правопису".
2004-07-26 13:41:36Масяня
Сонечко, мiй коммент не про вiрш, а власне, про передмову до нього...Не повторюй страшну помилку нашого Мiносвiти - є "українська мова"! "рiдна мова" це чиновницький сленг, ось капiтан Гемо вiдчув щось знайоме вiд пiдручника української лiтератури...Боже ж мiй! Забудь все що вчила на уроках i спробуй поспiлкуватся з живими людьми, для яких українська є розмовною.
Chalikushu - Смуток
