Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 2234 Дата публикации: 5.3.2007
Ти схопив мої руки під час мого стрімко-повільного падіння. (Я навіть не уявляю щоби трапилося аби не ти…)
Можливо тобі просто пощастило, що мої руки були вільними?
Якби там не було, я сприймаю це як знак. Я взагалі вже звикла читати поміж рядків, бачити невидиме, відчувати недосяжне, зустрічатися з несвідомим…вірю у матеріалізацію.
Ти наповнив мене. Розмалював. Дописав.
Я не можу зректися цих надбань.
Ти – імпульс, який збудив в мені душу.
Я їду потягом думок однаковим маршрутом кохання…
Я вдивляюся в твої силуети.
Я боюся примар, проте не відчуваю дотику.
Я балансую поміж цими двома світами. В мене відсутня проблема вибору
…мені просто немає куди впасти…