|
    Прочтений: 0 Посещений: 1902 Дата публикации: 23.3.2007 8 листопада 2006 Той екскалатор мчав нас крізь віки, Крізь тіні предків позабуті, Крізь течію всесвітньої ріки І погляди, що до зірок прикуті. Ми були там одні як Місяць, Хоч тисячі очей дивилися на нас І тільки тихі ліхтарі нам світять Й ховають від очей отих як раз. Повз минали всі бажання, Що загадувалися вже давно, А поміж нас було кохання, Безмежна тиша і міцне вино. На вустах були терпкі поцілунки І холодна ніжність в очах… Наші душі пішли за лаштунки Того німого кіно при свічках, Так хороше тоді було – Та розлучились згодом… Й кохання у пітьму загуло, Лиш на душі залишивши спогад. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
DO_L - Ми були
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |