|
    Прочтений: 0 Посещений: 1908 Дата публикации: 23.3.2007 1.12.2006 Це все було отак давно… Коли я приходила до тебе. Ти зачиняв старе вікно І пригортав мене до себе. Я поринала в твої обійми До влади сильних міцних рук І почувала себе надійно, Вперше після довгих розлук. Дивилася в твої сірі очі, Такі ніжні і сповнені жагою. Притулялася тілом дівочим І позбавляла тебе покою. А потім на кухню мчала Й робила чай улюблений свій, А твоя жага мені обіцяла Зігріти краще ніж терпкий напій. Правда то була – тепер я знаю, Яке після розлуки гаряче кохання, І зараз, коли згадаю Знову виникає бажання – Відкинути всі забобони І крізь роки приїхати до тебе, Перетнути всі дурні кордони Подивитись в очей твоїх небо. Бо ми ж так розлучились… Навіть не знаю чому… Просто наші душі зачинились, Впустивши в серце зиму. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
DO_L - Згадала
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |