Ammonia - Високі гори...
|
|
Жанр: Лирика: Пейзажная     Прочтений: 0 Посещений: 2061 Дата публикации: 21.4.2007
...Сонце заходить, і знову розлука зі світлом, немов безодня...
Високі гори, повиті хмарою,
Вершини, укриті снігом.
Здається, дихає в небо парою
Одвічна холодна крига.
Жодного шуму, жодного звуку,
Повітря таке холодне...
Сонце заходить, і знову розлука
Зі світлом, немов безодня.
Ще трохи сонця, немов примарою
Впаде на відкриту книгу...
Високі гори, повиті хмарою,
Вершини, укриті снігом.
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
2007-04-21 20:11:22 Ангеліна
|
 |
Гарний вірш! Читаєш - і одразу відчуваєш його настрій, просякаєшся цією тугою - прощання із світлом...
Добре, що холод - не вічний! Світанок буде!
|
2007-04-22 17:31:08 Тёмная Лошaдка
|
 |
МОЛОДЕЦ!!!! Оч понравилось)))
П.С. И привет))
|
2007-04-24 21:56:00 Ванесса
|
 |
|
Гениально. (шутка....)
|
2007-05-13 18:00:36 Алла
|
 |
Супер. Мне очень понравилось!!!! Гениально, шедевр. Это правда. Молодец!
|
Украинская Баннерная Сеть
|
Оценка
|
|
Партнеры сайта
|
|
{v_xap_link1}
{v_xap_link2}
Рекомендуем
|
|
{v_xap_link3}
{v_xap_link4}
|