Жанр: Проза: Рассказ Прочтений: 0 Посещений: 2155 Дата публикации: 23.5.2007
рассказ о маленьком ангеле - хранителе
Мій ангел
Він літає у мерехтінні вечірньої зорі. Крила втомились, а душа рветься на волю, туди, де немає жорстокості, ненависті. Він плаче і його страждання розмальовують небо у темний колір. Зірочки одна за одною розійшлися по небесному виднокрузі. Це-його сльози, біль, вони мерехтять, наче втрачають останню надію, згасають ,наче страждання беруть над ними гору. Все, зникла остання зірочка ,мій ангел заспокоївся, перестав лити гіркі сльози і вимкнув свою свідомість ,заборонив реальному світу вриватись у думки ,тривожити мрії ,бо його надії не зникнуть, вони засвітяться і палахкотітимуть на обрії щастя, радості, солодкої тривоги і кохання. І так буде завжди. День і ніч, біле і чорне, кохання й ненависть, ти і я… Він заснув. Йому сниться красиве небо з розливами фіолетових глибин і пухнасті хмари, оповиті красою моєї уяви, кучеряві та неслухняні, як твоє волосся, Мій Ангеле!
Ваше мнение: