|
    Прочтений: 0 Посещений: 1961 Дата публикации: 16.6.2008 Його дружина і теща проти Льва Толстого У маленькому містечку Н. жила одна сім'я. Борис працював токарем на заводі запасних частин, Марина - продавщицею в магазині продовольчих товарів. Борису було тридцять, Марині двадцять дев'ять. Дітей у них не було. Борис любив випити і тому частенько приходив додому п'яний. Марина владнувала йому скандал, а він у відповідь огризався. Кінчалося це тим, що Марина в сльозах втікала до своєї матері за підкріпленням. Василина Іллівна була високою і крупною жінкою з суворо зрушеними бровами. Вона володіла гарячим і рішучим характером. Одна виростила дочку. Душі в ній не сподівалася. Марина поверталася додому з розгніваною матір'ю, яка з ходу, енергійно закочувавши рукави, владнувала справжнісіньке побоїще. Вона уміло орудувала міцними кулаками, але їй ніколи не удавалося скрушити кряжистого суперника. Окаянний зять міцно стояв на ногах. Закриваючись сильними руками, терпляче витримував наскоки буйної тещі. Проте Василина Іллівна завжди розсудливо відступала з поля битви в той самий небезпечний для неї момент, коли його очі наливалися кров'ю, що було, як говорять політики, чревато подальшою ескалацією військової напруженості, причому не в її користь. У одін прекрасний літній день Марина погрозила мужові розлученням, якщо він не припинить п'янствувати, чим немало його засмутила. Борис довго не міг заснути, все ворочався в ліжку. Дружина відвернулася від нього і докірливо мовчала. Наступного дня, повертаючись з роботи, Борис зустрів колишнього однокласника Вітю Мишкина, якого не бачив майже рік, хоча жили вони в одном місті. Зустріч була бурхливою. Борис, широко розкинувши свої руки, уклав в дружні обійми немічного і низькорослого товариша дитинства. Вітя працював в школі вчителем літератури і був неабияк пошарпаний довгими роками викладання, безсердечністю учнів і хронічним безгрішшям. Він теж був рад зустрічі з Борисом. - Боровши! Скільки років, скільки зим! - щиро вітав Вітя свого приятеля, що захищав його в далекі шкільні роки від кривдників, і запросив в гості. Жив Вітя в однокімнатній квартирі. Він усадив Бориса в м'яке крісло, яке, судячи по облізлому вигляду, було ровесником господаря, а сам сів на краєчок скрипучого стільця. Стілець видав тужливий стогін, що так нагадує важке сумне зітхання Віті, що виривалося у нього з неминучістю закону після перерахунку крихітної зарплати в день її видачі. - Ось, Вітя, вирішив я зробитися розсудливим! Набридло мені це недолуге життя! - махнув правою рукою Борис, немов намагаючись відігнати від себе своє життя. Сумно опустивши голову, сказав Віте, що від нього збирається вирушати дружина. Потім Борис занурився в скорботне мовчання. Вітя теж мовчав, оскільки роздумував про те, де б дістати трохи денег, щоб дотягнути цей тиждень до зарплати. - Ну? - штовхнув Борис приятеля. - Що порадиш? Вітя порадив йому дотримуватися толстовської теорії непротивлення злу насильством. - Це як? - запитав Борис. - Це виглядає так: не грубити, навіть, якщо тебе ображають, не відповідати ударом на удар. Ось тому тобі слід кинути пити, щоб себе контролювати. І тоді все неодмінно налагодиться. Ти навіть не сумнівайся! Борис задумався. Виконання все це зажадає чималої напруги сил. А головне - доведеться капітулювати перед тещею. Але виходу не було: Борис вирішив піти на все, аби Марина не пішла від нього. Прошло чотири місяці. Борис перестав пити і навіть став називати Василину Іллівну, до її безмірного здивування, мамою. Він також став робити те, що за ним ніколи не водилося, а саме: готувати і читати Толстого, мабуть, для того, щоб черпати в його романах духовну підтримку. І навіть навчився в'язати теплі шкарпетки і шарфи. Теща і дружина не могли нарадуватися цим несподіваним метаморфозам. Але прошло ще три місяці, і Василина Іллівна стала відчувати психологічний дискомфорт. Її тілесній потужності явно була потрібна розрядка. Василина Іллівна сумувала по гарячим батальним сценам, здавалося, що безнадійно пішов в минуле. Могутній воячці не з ким було битися у відчайдушній рукопашній сутичці. Втративши в особі зятя гідного противника, вона занудьгувала і навіть трохи постаріла. Їй дуже хотілося, щоб бойові часи повернулися якнайскоріше. Марину теж перестала владнувати нова добродійна поведінка мужа, яка привела до істотного скорочення їх родинного бюджету. Ушлоє начальство, пронюхавши фінансову вигоду із захоплення Бориса Льом Толстим, поступово, безсоромно, користуючись його принциповою лагідністю, мало не наполовину скоротило йому зарплату. На вимоги дружини піти до бригадира і стукнути кулаком по столу, Борис, покірливо звівши очі до піднебіння, відповідав: - Не можна, у жодному випадку не можна відповідати силоміць на зло! Це ще сам великий Толстой довів! Через три месяца Марина, измученная нехваткой денег, под страхом развода категорично потребовала от Бориса, чтобы он отказался от теории Толстого. Йому довелося підкорятися. Наступного дня він пішов до бригадира і наполіг на виплаті зарплати в колишньому об'ємі. Увечері того ж дня засмучений тим, що порушив заповіді Толстого, Борис напився і посварився з дружиною. Заплакана Марина побігла до матері. Василина Іллівна, по-стройовому друкуючи свій важкий крок, з ентузіазмом попрямувала усмиряти зятя. Чи то сил у неї накопичилося в надлишку за час вимушеного перемир'я, чи то Борис перебрав і тому не міг їй успішно протистояти, але цього разу успіх посміхнувся їй. З криком «Ах, ти недолюдок!» вона високо підкинула свою праву руку і обрушила потужний удар на голову Бориса, який як той, що підкосив звалився на підлогу. Прошло три місяці. Все в сім'ї повернулося на круги своя: Борис вважав за краще розсудливо забути про теорію Толстого, вельми незручну в його житті. Він частенько приходить додому веселий, а Марина після родинного скандалу втікає до Василини Іллівни... Увечері, якщо погода хороша, Марина любить посидіти на лавці у дворі. Вона переконує уважно слухаючих сусідок в тому, що користі від книг жодної, а одні лише проблеми, і протягом свого повчального монологу з нетерпінням дивиться в ту сторону, звідки ось-ось повинен з'явитися з роботи її чоловік. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Макс СТОЯЛОВ - Його дружина і теща проти Льва Толстого. МАКС СТОЯЛОВ
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |