|
    Прочтений: 0 Посещений: 1739 Дата публикации: 11.7.2008 "Писала" цей вірш, підходячи до зупинки автобуса... Напевно, мене надихнув теплий зірковий вечір... Збираю я думки до купи, Не ті, що є, а ті, що маю. Крізь промінь світла не встигаю На випадкові сну маршрути. Та і навіщо все - встигати? Я душу ніжно обіймаю, Ні - не свою - її не бачу. Та через слів німих нестачу Про що ще мріяти - не знаю. Тому я буду знов мовчати. Не рознесіть мене - довкола, Пробачте те, що очі - сині! Я сивим вітром у долині Крізь промінь світла - випадково Всім розповім про мандри морем! Про ту хвилину божевілля, Коли заплющуються очі, Коли пянкий вже - до несхочу Від барв скаженого безсилля, Від світла, що дано лиш зорям... Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||
Кристина Чумакова - Крізь промінь світла
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |