|
    Прочтений: 0 Посещений: 1631 Дата публикации: 12.8.2008 Горять міста, горять країни І дощ оплакує руїни… Горять церкви – святий джихад* Хто турка заверне назад? Навколо смерть, навколо плач. Пробач, мій Боженько, пробач, Бо то – мій брат, то – яничар Ховає сонце поміж хмар… О Господи, за що мені Родитись було в цім огні, З дитинства бачити неволю І покохати свою долю? А потім раптом, уві сні, Дніпро… згадалося мені. Згадала мальви і калину Й мене, як викрали дитину. Малу іще тоді, слабку Тут посадили на піску. Як квітку… хану у гарем, І ти ніхто, хоч і хурем** Вай, вай, анам***,у такі дні “Ґяур!****,- кричали всі мені. Аджем, аджем!*****Та досі ще Воно мені вогнем пече. Пливуть галери десь у даль, А молодості літ так жаль… Я в‘яну в золоті й шовках І бачу Русь у своїх снах. Горять міста, горять країни І я молюся за руїни, Щоб яничар прозрів колись Й собори знову піднялись. *Джихад – (араб.) священна війна за віру. **Хурем – (тур.) весела, спокійна;улюблена жінка. ***Вай, вай, анам – (татар.) ой, ой, мамо. ****Ґяур – (тур.) погордлива назва християн. *****Аджем – (тур.) чужинець Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Уляна Гнатюк - РОКСОЛАНА
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |