Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1464 Дата публикации: 26.4.2009
Я Вас кохаю! Я Вас кохаю!
І ангели лиш тільки знають,
Як довго ніжне почуття
Своїм єством я відчуваю.
Воно і досі в серці грає,
Співає, і кінця йому нема….
Чому, коли вже забуваю,
І силоміць із пам’яті зтираю,
Те вічне почуття,
І знову, знов та сила ожива!
Й від цього і спочинку я не маю?
Скажіть, коли усі мої вірші,
Які писала без надії
Почуті будуть Богом,
І сподівання і надії
Залишать мою спраглу душу?!
І спокій принесуть – мені і Вам……
…..Ви вірите у надприродне?
Ви молитесь своїм богам?
А я молитись Вам лиш мушу,
У надприродне почуття.
Його в мені Ви запалили
Й назад нема вже вороття.
Ваше мнение:
Й від цього і спочинку я не маю? - только в этой строчке немного уходит ритм, как по мне... - можно попробовать сменить і на й или убрать букву я, смысл не изменится...
С позитивом...))