Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1064 Дата публикации: 7.10.2009
В очі його я коли зазираю,
Бачу відлуння щасливої ночі:
Прекрасна весна і щасливі обличчя,
І повня, що після в душі оселиться...
Не дивні ті збіги, не дивні бажання,
Двох душ, що споріднені були коханням.
Той місяць і зорі в душі хтось малює,
Коли доторкаюсь до нього, цілую.
В розбитому серці душа оживає,
Втопитись в очах тих блакитних бажає...
І вмерти за нього, і жити бажаеш,
Бо серце його ти в собі відчуваєш.
Ваше мнение: