Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1280 Дата публикации: 27.10.2009
ситуація певно багатьом знайома..
Навіщо доля нас звела?
Безглуздо, марно, навмання
Та ніч – лиш помилка була!
Та ніч – безглузде марення,
Свавілля!
П’янкий туман
Медовим солодом сповила
І повела до забуття
Де вічність просто неважлива
Де є лиш мить
І не існують почуття…
…а відчуття
Панують там богами…
Чому самозакоханість людська
Образу глибоко ховає?
Чому жалкую про минуле?
Невже так просто…?
Дійсно – так воно буває :
Так просто - і банально.
Я уві сні тобі це говорила
Так звично, майже тривіально!!
Чого ж насправді я хотіла???