Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1019 Дата публикации: 11.3.2010
Закон один для всіх на світі,
але чому так плачуть діти,
коли прийшла пора прощатись,
на віки вічні розставатись.
Батьків так тяжко хоронить,
чомусь душа кричить, болить.
І память недає спокою,
бо образи життя передімною,
один за одним пробігають,
ковтати сльози заставляють.
І безпорадно,стиснув зуби,
останній раз цілую в губи
свою матусю дорогу.
І шепчу їй прости й прощай,
в небеснім царстві спочивай.
Ваше мнение: