Элис - Визнання
|
|
Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики     Прочтений: 0 Посещений: 761 Дата публикации: 24.6.2010
Дешеве запашне вино
І сум глибокий, тополиний.
І думається так воно,
Якось чудійно, мерехливо.
У полі вітер розвива
Давно дозрілюю пшеницю.
Волосся моє обвива,
Як ніжна л̀ілея водицю.
І так мрійливо у собі,
І на душі також мрійливо.
Що мушу я тобі, що ні
Казати, все життя ігриве.
Я знаю – інші дерев̀а
Шепочуть тополю казково.
А він все стогне, завива.
І заговорить так раптово.
Він заговорить усіма
Гіллями, вітами, листами.
До сонця стебля підійма,
Та плаче білими ночами...
...і буде плакати, і знов
Захоче вирватись на волю.
І легкий пух – то сльози мов,
Та чом так тяжка його доля?
Хто відповість? Хто раду дасть?
Хто зможе вирвати мовчання?
Ні-ні, не дайте йому впасть,
В годину гіркого визнання.
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
Украинская Баннерная Сеть
|
Оценка
|
|
Партнеры сайта
|
|
{v_xap_link1}
{v_xap_link2}
Рекомендуем
|
|
{v_xap_link3}
{v_xap_link4}
|