|
    Прочтений: 0 Посещений: 1059 Дата публикации: 20.7.2010 Вступ Чи вірите ви у долю? Коли одна-єдина подія, вчинок або слово стають поворотним пунктом твого життя, і через багато років, аналізуючи все, що тоді з тобою сталося, ти розумієш, що з того самого, зовсім на перший погляд нічого не значущого моменту, твоє життя пішло зовсім іншим шляхом, і змінити щось було вже неможливо? Коли після того вчинку всі інші події лише нанизувалися одна на одну, створюючи цілісну картину, сюжет якої вже було визначено? Для Максима таким вчинком стало відправлення листа на залізничному вокзалі у Сімферополі. Треба сказати, цей вокзал – не абищо. Гарний, світлий, якийсь європейський. Що й казати: столиця! І при всьому цьому вокзал не справив на молодого кримчанина Максима жодного враження. По-перше, він його бачив не раз і не два. По-друге, він бачив достатньо інших європейських вокзалів, і відчуття захоплення в ньому давно згасли. По-третє, в ньому кипів гнів і жага помсти. Негайної, але продуманої і вражаючої. Щоб цей старий хрич, його батько, зрозумів, з ким має справу. Максим опустив листа у поштову скриньку. Телефоном він уже повідомив матері, що має намір погостювати у дядька, а подробиці обіцяв дописати у листі. Широким жестом Максим залишив на столику в коридорі свій новенький мобільний телефон. Так само він не взяв з собою ані ноутбук, ані гроші (крім необхідного мінімуму). Нехай батечко подавиться і не докоряє більше, що Макс непогано живе на його кошти. Про те, що він збирається сісти на шию дядькові, Максим намагався не думати. А коли замислювався, то відповідав собі, що дядько, по-перше, запрошував його погостювати влітку, а по-друге, коли мати одержить листа, то, може, підкине грошенят. Він покаже батькові, що може прожити і без його грошей, і вчинятиме так, як вирішить сам. І кохатиметься з тією, кого сам обрав, не питаючись у батька. А може, і одружиться. Сівши у потяг, Максим не став роздивлятися пейзажі, що швидко пролітали за вікном, а просто ліг спати. Як на гріх, сон не йшов. На дворі був білий день, у той час як за останні два тижні Макс звик вкладатися десь о дев’ятій ранку, а ввечері вже прокидався, аби встигнути до чергового нічного клубу на початок програми. Знову і знову Максим прокручував у голові події останніх днів. З Катрусею він зустрівся на дискотеці в одному із клубів півтора тижні тому. Вона була така гарна, тоненька, з довгим кучерявим волоссям, пишними грудьми і довгими ногами. А виглядала так, неначе зійшла зі сторінок модного журналу, який виписувала його мати. І він одразу ж справив на неї враження. З усього натовпу, серед усіх хлопців ця красуня обрала саме його. «Ця хвойда не дурепа, наодміну від тебе. Одразу ж запримітила і гарний костюмчик, і телефон. Прокинься, синку. Їй потрібні лише гроші», – саме так відреагував на появу в житті сина нової дівчини його батько. У це Максим ніяк не міг повірити. Він не був ще знайомий з її родиною, та Катря, судячи з виду, не була бідною дівчиною. «Значить, вона дорога хвойда», – зауважив батько, ніби не помічаючи, що все більше дратує сина. Може, все обійшлося б, та Катря виявилася не місцевою. Через день після тієї розмови з батьком Максим дізнався, що Катря до його міста приїхала у гості. Сама вона з Миколаєва, і там навчатиметься. Іноді зможе приїжджати, але не дуже часто. Коли Максим висловив батькові ідею, що в Миколаєві теж є юридичні факультети, натякаючи на своє бажання поїхати за Катрею на край світу в Миколаїв, батько розлютився не на жарт. В нього був чіткий план стосовно сина. Елітна школа, елітний університет, елітна дівчина. Катря і Миколаїв у план не вписувалися. «Може, ти ще і заміж її позвеш?», – кричав батько. «Може, і позву», – в запалі кинув Максим. «Ну-ну, тільки спробуй. Враз дізнаєшся, що таке втратити підтримку родини. Зарубай собі на носі і намотай на вуса: доки живеш у моєму домі і гуляєш на мої гроші, доти гратимеш за моїми правилами. Забудь оту повітрулю і берися за навчання. Ми з матір’ю ніколи не дамо своєї згоди на такий шлюб». В останньому Максим сумнівався. Він вважав, що мати стане на його бік. Вона не може не побачити, що вони з Катрею кохають одне одного, і не стане чинити опір. А що стосується батька, є в Максима один план, про що він і написав матері у листі. Він знайде собі таку наречену, проти якої Катря здаватиметься батькові чистим янголом, і тоді той припинить ображати її. А поки що, до того часу, як знайдеться підходяща кандидатура, від якої батька Кіндратій схопив би, доведеться затягнути паска. Життя у провінції може бути навіть цікавим. І він зможе бачити Катрю кожного тижня. Під розмірений стукіт вагонів Максим таки заснув. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Марна Альфиева - Мені наснилося кохання
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |