Жанр: Проза: Философская Прочтений: 0 Посещений: 731 Дата публикации: 24.2.2012
Для чого взагалі людина навчається? Ще змалку, малого дитинства, багатьом з нам батьки кажуть одне й те саме: «треба!» , от і все! А як дитина, вибачте, зрозуміє що навчання потрібне ( по суті для цього воно і потрібне), - щоб заробляти гроші. Вона не зрозуміє це тому, що не знає їх ціну, як вони заробляються, яку ціну треба платити, аби вони були, а саме: недосипання, нерви, постійна концентрація без права на помилку і таке інше. Потім дитина підростає з оцим «треба», і потихесеньку звикає. Вона вчится, бо вчаться всі, всі ходять до садочку чи школи, виконують різні завдання, задані викладачами, бо буцімто так заведено і від цього нікуди не дітися. А якщо дитина починає скиглити, просити батьків не відвідувати навчальний заклад, хоча б цього дня, то батьки, інакше – дорослі, починають психічно тиснути на дитину: «якщо не будеш вчитися, лишишся на другий рік, і всі з тебе глузуватимуть; якщо не будеш вчитися, підеш працювати (зазвичай їй пропонують зовсім не дитячу працю); якщо не отримаєш освіту – без копійки зостанешся, та ін…». Тобто, ще змалку дітей привчають до одного: «Треба вчитись, бо чомусь інакше заробити на їжу я не зможу.» Результат: дитина більше не питає, чому саме це треба робити. Треба, то й треба. Просто як запрограмований робот, маленький робот, який ще не навчився самостійно міркувати, і тому приймає ці правила.
Йдемо далі. Дитина, а вже по суті і не дитина – підліток, після закінчення випускного класу школи задається питанням: «А що мені робити далі? Е-ей, дорослі, де ви є? Ви все життя мені казали що так треба, а для чого – не пояснювали. Може прийшов вже час? Дорослі завжди казали «задля грошей», то куди мені тепер, де більше дають, а то я не знаю, адже не самостійний. Може на правничий? Кажуть, ці юристи багато грошей мають, а може економічний, начебто теж з грошима… А що таке історичний, фізичний, філологічний врешті решт? Це хіба гроші? Копійки це, а не гроші…»
Прикро, але саме так і думає наша молодь, коли міркує, а вона вже міркує, гадаючи що самостійно, а насправді ці думки покладені на один великий і міцний фундамент – гроші. Я впевнений у тому, що якби побудувати, або навіть перейменувати який-небудь захудалий навчальний заклад у ВУЗ, який би називався наприклад «Грошовий національний університет», або « Дебелий національний університет корупції», дати йому найвищій, IV рівень акредитації, і пустити загальнонаціональну рекламу про нього, то запевняю вас, від бажаючих не буде відбою. А знаєте чому? Так, бо ми прагнемо ГРОШЕЙ, гроші – наш кумир, гроші керують нами суцільно, а ми навіть цього не визнаємо!
Ваше мнение:
Alexey Rudenko - Гроші
