Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 589 Дата публикации: 24.8.2014
Облиш її сідниці у спокої! То не твоє «щастя», якби того не хотілося. І припини нашіптувати їй на вушка усілякі милі нісенітниці. Ні! Вона не звична до міцних спиртних напоїв. Не треба розмовляти так, немов тобі відомі неймовірні таємниці всесвіту. Загадка, то звісно, добре, але не тоді, коли співрозмовниця починає замислюватись над тим: чи при своєму ти розумі. Так, ти їй подобаєшся, інакше вона б уже просто втікла. Але твоя поведінка уже наштовхує її на такі думки. Вона взагалі нормальна дівчина, то облиш смітити її думки. Не давай їй приводу шукати підтекст у твоїх словах. Адже вона дуже хоче тобі вірити. Не псуй дитину. Адже проти тебе (хоча в неї теж є декілька ганебних вчинків на рахунку) вона чиста як сльоза. Ти без уваги не лишишся у будь якому разі. Є такі мерзотники, яких люблять усі. І на превеликий її жаль – ти саме такий. Закінч цей вечір чемно. Посади її у таксі і нехай їде з Богом….
(2014)
Ваше мнение: