Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 593 Дата публикации: 28.11.2014
"Підвіконня"
Сидітиму на широченному підвіконні з чашкою гарячого чаю. Нахабно куритиму дивлячись на панораму нічного міста. Я танутиму у тій красі яскравих вогнів, які крізь темряву будуть нагадувати про світло.
Мені начхати, що тобі не подобається дим цигарок. Я отут на твоєму підвіконні у своїй власній нірвані. Думаю про втрати, готуюсь до нових.Тренуюсь завдяки спогадам.
Руки тремтять, тіло ломить від утоми. Як і завжди, в тебе, я приходжу у себе. Але лише уночі. Твоя квартира ласкава до мене лишень у темний час доби. Удень кожен дихає своїм повітрям.
Чи ти подобаєшся мені? Мабуть, що ні. Чи лікуєш? Так, доречі, як і я тебе.
Взагалі то хибний шлях отак шукати здорового глузду і спокою усередині. Але так, нам удвох бесперечно спокійно. І, мабуть, то саме те, що потрібно після наших бурь зі зливою громом та блискавкою.
Ми зникли так само дивинно раптово, як і з'явлись. Знаєш, що відчуваю як згадую тебе? - Вдячність.