|
    Прочтений: 0 Посещений: 538 Дата публикации: 28.11.2014 "Бейджі" Ти вже чіпляй якісь беджі, чи що. Знаєш, як упізнавальні знаки. Аби знати, при зустрічі, хто мав нагоду… Їх так багато, що я навіть боюся уявляти ту кількість. Можна питання? «- А навіщо стільки? Що, спочатку був пошук втраченого і справжнього, а тоді потиху перейшло в набутий рефлекс, чи як?» Гортаєш телефонну книгу і автоматом набираєш номер «нової», або тієї, яка уміє те, що тобі треба саме тепер. - Привіт, як ти? Може чаю вип’єм? - Ні. Вже не вип’єм. - Та я лишень побалакати. - Ні. Я виходжу заміж. Пауза. Він замовк. Було чутно важкий подих, вірніше зітхання, за яким послідкували побажання щастя. Нащо так часто за дарма даруєш свої таємничі погляди? Топиш у глибині очей! Даєш ілюзорного меду! Маниш голосом, низьким чоловічим голосом. Нащо губиш жіночі душі, які, так чи інакше, живляться надією? Нащо, зв’язуєш їх плечі своїми дужими руками? Їх («особливих») можеш не клеймити, щоб ніхто не здогадався хто мав змогу торкатись твоєї душі. Для «особливих» у тебе честь така – не видавати вашої причетності один до одного. Ти зараз у полоні. Ні, не її, своєму власному. Бо ти хоч і зупинився у фізичному сенсі, але усередині знов пошук. То що ж тобі потрібно, якщо навіть така жінка не може тебе приборкати?! Чи може, ти вже настільки знахабнів у своїх бажаннях? Боюся, ти і сам не знаєш відповідей. Або ж навпаки, добре знаєш і боїшся. Такий собі демон із добрим стержнем. Парадокси життя, любий друже… (2014) Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Vinni - Бейджі
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |