Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 471 Дата публикации: 21.1.2015
Те почуття...
Ти запитаєш:" чи добре відоме мені те почуття, коли нова людина раптом селиться у серці? Коли нав'язливі думки бееруть у полон. Коли, немов фантом, вона ввижається усюди. Коли просто сидячі у своєму повсякденному, тобою, раптом, по невидимих проводах проходиться струм і вириваючи тебе на декілька хвилин, нагороджує дивними неймовірностями.
Задаєшся питанням: чи все життя до цього спав, чи ось це саме і є сон. Байдуже. Адже саме це дозволяє дивитись на світ, немов уперше. Все інснувало і раніше, але навколишнє стало таким звичним, що просто перестало помічатись. А от тепер бачиш усе, немов хто очі відкрив. І сил внутрішніх, наче нізвідки, з'являється стільки, що ладен усе зробити, усіх перемогти, все здолати. Але головне - то абсолютна упевненність, що усе неодмінно буде добре."
Я відповім: "так, добре відоме..."