|
    Прочтений: 0 Посещений: 611 Дата публикации: 18.3.2015 Холодним чаєм ти не зап’єш роздираючий біль у горлі. Ти і гарячим його не зап’єш. Ілюзія слугує висновком. І скрізь так. Так, до речі, куди простіше. Жити за інерцією легко і нестерпно. Коротко кажучи – нестерпно легко. Будуєш навколо себе паркан із барвистого пір’я павичів та переливчастих надкрилець тропічних златок і доки будуєш, то і живеш цим. А потім оглянешся, а те все чудо перетворилось на решітку, якусь таку кісткову надзвичайно. Оглянешся, від побаченого ніби зойкнути треба було б, а ти не в силі. А потім просто від подиху одного все розсиплеться, все довкола перетвориться на одну велику груду доісторичного палеонтологічного матеріалу. І знову ні звуку, ні відповіді на крах твого життя. А що лишиться? Лишиться подих, той самий, що руйнує, той самий, що дає тобі жити й ілюзія, яка трансформується зі зруйнованого осередку тебе, в якийсь наступний, який буде зовсім не гірше. Чому? Чому не гірше? Бо ілюзія, як і дихання, буде існувати завжди, доки ти існуєш. Думаєш, ти все контролюєш, думаєш, щось тобі взагалі підвладне, думаєш, ти можеш зупинити її? Ні. Це вона тебе зупинить, застопорить, замахнеться амплітудніше і як увіткне лезо, то аж по саму рукоятку. І все. І тебе немає. А вона, може, ще лишилась. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Крейсер - Ілюзорність життя
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |