|
    Прочтений: 0 Посещений: 481 Дата публикации: 18.3.2015 На вічність приректи, а потім летіти вдаль, у синє небо Ламати крила об паркан нездійснених надій. Із серця. Із серця вирвати нитки, аби втекти. Втекти не зможеш, коли сам не розімкнеш не скинеш кайдани, не скрикнеш стрімголів: «Пусти!», коли куєш собі свою в’язницю На ремство, на жалі, на смерть. Пекучим маревом, задушливим те «одне слово» миготить Пусти, пусти, благаю відпусти себе й мене укрий Укрий намистом із ромашкового цвіту. Не вини. Невинність подаруй. Розіллється, розіб’ється, розтопчеться єдине, а потім воля майорить на схилі днів щасливих. Найгірше – зрада вічного, єдиного Єдиного не вернеш, а вічність є лиш раз. Та тою вічністю не стати. Не стати діві сутінковій сестрою милою. До херувимів не дотягнеться рука зі шрамом вольним, здобутим в боротьбі і муках. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Крейсер - Спроба до втечі
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |