Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 480 Дата публикации: 24.10.2015
Холодним зимовим і ще не пізнім вечором, трапилась мені приємність. Було років вже майже п’ять тому. До мене у гості щойно завітала та сама смуга, яку б я воліла зовсім не відчувати – чорна життєва. Все йшло шкереберть, найменші деталі життя, все пронизувалось мілкими і більш вагомими неприємностями. І немов промінь крізь темні хмари – швидкоплинна зустріч. Хоча, ні, зустріччю то важко назвати, просто побачила – це влучніше.
Добігав кінця робочий день і я трохи раніше вибігла до магазину, що був неподалік. У самих дверях, я бачу людину, що є для мене особливим уособленням гарних емоцій. Музика, що грає гурт в якому він фронт-мен – завжди була ліками. Вона несе світло, навіть сумні пісні «Табула Раса» - наповнені тим, що надихає.
Коли доводилось бачити відомих людей, відчуття таке дивне… Одразу хочеться привітатись, тоді зупиняюсь в роздумах, нащо, адже ти для людини і вона для тебе незнайомі. Бігти за автографом? То якось теж не у моєму дусі. Мені завжди здавалось, що у повсякденному житті, такі люди стомлені увагою сторонніх людей. Зрештою, нічого окрім тихого захвату і відкритого рота в мене не вийшло. Я побачила людину під пісні якої виросла. Для мене особисто то була цінна зустріч і вона, дивовижним чином розпочала низку гарного в моєму житті…
Ваше мнение: