|
    Прочтений: 0 Посещений: 258 Дата публикации: 2.12.2018 І знову промайнула вогка осінь, Котра? Я не лічитиму їх більше, Ми і окремо й разом досі ... Зітхання серця усе глибше. Пішов ... сум огорта моє чоло, Без тебе я прокинулась уранці, Ще постіль береже твоє тепло, Кохаємо на відстані - ми бранці. Усе частіш лиш туга обіймає, Та на душі вляглася неміч, Мені ти треба поруч, а немає, Лиш спогадів солодких безліч. Кляла і проганяла ту любов, І не пішла вона, не зникла, Вертаєшся до мене знов і знов, А я чекатиму ... вже звикла. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Анастасия - А я чекатиму ...
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |