Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 200 Дата публикации: 10.2.2022
Серед степу, при дорозі дівчина стояла
Вся така яскрава з золотим волоссям
Довге, як колосс,яскраве як сонце
Та і щось в тому полі виглядала
Чекала мабудь...Чекала свого козача
З тої битви проклятої,смерті несущої
Тяжко їй чекати коли серце рветься від болі
ЇЇ блакитні очі які кожного ранку чеккають..
Чекают свого коханого з рушкником на руках
І ось небо зірками вкрилось
Дівчина підняла голову до неба та стала говорити
"Тільки повернись живим...благаю"
Так і ніч настала, а дівчина в вишитій сорочці все чекала
А в дорозі засвітили факела
Це наші козачата з битви вернулись
Яскарава посмішка як скиба місяця
Така блискуча...така красива
"Невже я дочекалась"
Промовила вона і впала на коліна з радості повна
Ваше мнение: