|
    Прочтений: 0 Посещений: 106 Дата публикации: 24.5.2025 —— Смерека Хололи вершини далекі І сонце в тумані конало Край неба тоненька Смерека Сльозами коріння вмивала Зелена, і повністю певна Шо світ так не має бути «Мій стовбур занадто душевний Для злої земельної скрути» Дуби і берези ошатні Комічно крутили гілками: «Чи ми врозуміти се здатні? Ту мару з живими голками» Прекрасна, та ж лихо, дивацька… Окремо від інших гіллястих - від горя тьмяніє зненацька Мутація древніх династій… Дерева у сутності куці На скромні людські почування. Вони не страждають в розлуці І рідко впадають в вагання То ж чом норовиста ялина Ледь-ледь не зірветься з коріння? - Її обіймала ЛЮДИНА… Незвичне, чуттєве створіння… Шось тепле, м’яке та приємне І пахне солодким дурманом. Смерека хилилась натхненно, тулилась до дівчини станом «Нехай сяя мить - моя вічність» Бажала, шаліла Ялина. Та ж доля… дерева сторічні - майбутні бездумні вуглини. Від того далекого часу Смерека тьмяніє в митарствах. Жива, закайдована ряса Всередині вільна, як птаство… Колись, через двісталіття Ялина прокинеться вітром. Дубам і березам віття Відтак залоскоче спритно І тисячу нових звершень І сотню непевних кроків Робитиме наче вперше Шукаючи втрачений спокій. 2022 —— Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Меліхова - Смерека
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |