|
    Прочтений: 0 Посещений: 2842 Дата публикации: 20.1.2006 Якщо колись надумаю померти, То спершу вiдпочити дам рукам. Я розiшлю спорожненi конверти У вiдповiдь усiм вiдправникам. А потiм вийду помiж дикi квiти, Туди, де черговий порожнiй звук Примушує людей нiяковiти, I помолюся, не пiднявши рук. Я загашу вируюче багаття Одним холодним подихом мари. Ми те пiвнiчне болiсне завзяття Дали суворi київськi вiтри. Най попiл розмете по ластовиннi. Най хвиля вам нагадує вiдтак, Що, люде, ви однi у тому виннi, Що свiт для мене врештi втратив смак. I та солодка мить простої слави, Яку iз вас ми жоден не надав, Оберне попiл на вуглянi гави, Якi плодитимуть вугляних гав. Нехай безвiльнi дiти Люцифера Загоять свiт мереживом дiрок. То є доволi мила атмосфера, Бо так вшанують мiй останнiй крок. Най курява бринить у верховiттi. Можливо, люде, помiж вороння Я саме вас зазначу в заповiтi, Рядок iмен вписавши навмання. 21. 03. 2004 р. Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Ирина Джус - Про власну смерть
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |