Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 2270 Дата публикации: 29.12.2003
прийшло це коли писав того ж листа :)
менi дуже сподобалося i я вирiшив продовжити тему.
сподiваюся вам сподобається...
Ось прийшов твiй лист. Я його дочекався!!! i тепер буду чекати
наступного, ще сильнiше нiж цього! Це рекурсiя, це дiра, яка засмокчує
все глибше i глибше... Хочеться ще, i ще, i ще... Ти вже не в змозi
зупинитися, не в змозi сказати стоп, це як наркотик! Ти спробував раз
i це вже назавжди. Ти нiколи бiльше не позбавишся вiд бажання
прочитати i вiдповiсти. Вiдповiсти так, щоб тобi вiдповiдь прийшла як
найшвидше, щоб вона була як найщирiшою, найвiдвертiшою. А найбiльше
тобi хочеться взнати чи твiй спiврозмовник теж вiдчуває потребу в
твоїх листах, теж не може без них. Хочеться знати, що i твої листи так
само стимулюють того, кому ти пишеш, як i його листи тебе. Та коли
дiзнаєшся, що твої листи не потрiбнi, що вони зовсiм неважливi для
когось, тяжчого тягара на серцi i не знайти! Але вже через хвилю ти
знов сiдаєш писати i тобi вже байдуже, бо ти вiриш, що цей лист все
змiнить i знов чекаєш. Чекаєш на бажану вiдповiдь, а не на реальну.
Чекаєш, що вона буде солодкою. i цього нiхто не в змозi зупинити,
нiхто i нiщо тобi не допоможе крiм заповiтного листа. i ти вiриш, що
вiн прийде! А коли вiн приходить - знову хвилини щастя розтягуються у
плинi часу. Ти читаєш його, читаєш i радiєш хоча б з того, що тобi
все-таки вiдповiли. Ти починаєш вiдчувати, що комусь потрiбен, хтось
заради тебе не полiнувався витратити шмат паперу, заряд ручки i своїх
думок, чи не пожалкував пальцiв i погляду в монiтор. Ти радiєш з того,
що тебе не забули, якою б холодною не була вiдповiдь. Радiєш, бо знаєш
- на твою вiдповiдь чекають. i тiльки но ти вiдправив свого листа
починається найжахливiше. Думки про те що тобi не дадуть вiдповiдi
лякають тебе, мучать, знущаються з тебе. Але ти наївно чекаєш,
сподiваєшся, молиш Бога. i вiн приходить... i це щастя...
Десь я це уже бачила :)... А взагал_ - знаєш, дуже хорош_ думки тут викладено. Вони будь-кого примушують задуматися про своє в_дношення до поштових та e-mail_вських друз_в. А щодо щастя приходу листа - то це, напевно, в ус_х таке: воно наче др_б*язкове _ незначне, але ж справд_: прих_д листа - це щастя :).
Обожнюю писати довгi, концептуальнi листи, з вiдступами, з iнтерлюдiями, логiчною ланкою думок. Бува весь вечiр витрачу на один лист, але вкладу в нього все натхнення, що накопичилось в менi. I як як сумно пiсля цього думати, що на цей лист не звернули уваги, а то й взагалы не читали...
patriot - Листування
