Жанр: Проза: Философская Прочтений: 0 Посещений: 2096 Дата публикации: 22.5.2006
Напишите пожалуйста недостатки и как лучше исправить... Очень прошу.
"Роздум"
Після весняного дощу, дув свіжий вітерець який не давав мені спокою і не залишав вибору зберегти гарний настрій. Здавалося, ніхто й ніщо не змогло би мені зашкодити весело провести час, години усамотнення, дізнатися щось нового про себе... Я сидів на пероні знаметного міста Васильківа, дивився на оточення в якому я живу, чим дихає моє серце, придивлявся до захоплених і цікавих людей...
По звичці дістав з кишені цігарки, запалив їх сірниками і мені здалося, що кращого засібу для відтворення своїх благ не знайду ніколи...
І ось здалеку я побачив дуже сильну, чоловічу статуру. Чоловік підходив ближче і ближче, у мене заграла здивованість... Ще до цього мені не довилося бачити на стількі візуально гарну людину, яка навіть при свойому обірваному вбрані виглядала добродушно, викликала думку про людину сильної волі...
Але як би там не було, не все то золото.. Чолов*яга, зупинився біля мене і трохи похитнувся. Його координованість рухів була дещо не стабільною. Очі цього тепер смутного звіра дивились довгий час в одне й те саме місце... Вони були сірі, нагадували його світ, світ великої і безметежної темряви... Мій взір сковзнув на його сильну і водночас незграбну руку... Побачивши різці, мені було не важко
здагодатись під дією чього, ця людина така незграбна.
"Літать", немов птах... так, це мабуть дуже захопливо!" - Раз і на завжди кинув цігарку і почав
прислухатись до давно йшовшого доща.