Жанр: Лирика: Юмористическая поэзия Прочтений: 0 Посещений: 1707 Дата публикации: 18.8.2006
Я втратив час і розум, і терпіння.
В душі обвал! Потріскалось каміння.
І серце майже зупинилося навіки,
Бо ти не чуєш серця мого крику.
Твоє тіло духмяне, як свіжоспечений хліб.
Я відкушу шматочок?
Твоє кохання безмежне, як джерельна глибінь.
Я відіп’ю ковточок?
Слова, як то крила злітають, літають,
А губи шепочуть, а руки торкають...
І музика серця весела й тривожна.
А ти все про зась. І про те, що не можна.
Ну дай же, ну дай же, я хочу, я хочу.
А ти незворушна, як темрява ночі.
Аж погляду дурно. Аж подиху душно.
Бо ти незворушна, як ніч незворушна.
Ваше мнение: