|
    Прочтений: 0 Посещений: 1904 Дата публикации: 18.8.2006 і таке буває... Не хочу ні бачити,ні чути і не знати. наші погляди обов’язково зійдуться, я знаю...вже так скоро.... довгий коридор,старий паркет, такі знайомі кроки.. дивлюсь в підлогу,щоб не бачити...нікого і ось ти стаєш,якраз напроти мене, може просто співпадіння? але я відчуваю на собі твій погляд, такий легкий,ніжний і просто в очі... і усмішку таку щиру...і мені. боюсь і водночас піднімаю голову, а твої очі такі ж неймовірно зелені як були, усмішка така ж... і ти...ти,але якийсь інший... дивлюсь немов востаннє, стараюсь вловити кожен момент. не йди,пробудь зі мною хвилину хоч одну... ось ти був тут,стояв коло мене і дивився а тепер...тебе нема... тебе нема,а я сумую, знаю не повинна,але ж тебе нема... Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||
nnatalia - не йди
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |