Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 2331 Дата публикации: 13.11.2006
В чому вимірюється очікування? В секундах, хвилинах, годинах, днях… гірше коли в місяцях і роках… але коли міра стає такою великою, то те на що очікуємо втрачає реальність… стає мрією, спогадом, відчуттям легкого і теплого суму за чимось втраченим…
Та це банально. Очікування можна вимірювати кілометрами. Кілометрами викурених цигарок. Літрами. Випитої води, чи чогось іншого. Нервовими клітинами. Вбитими.
Моє очікування. В чому виміряти його? Хм. Все залежить від того, яке очікування вимірювати. Якщо те, що було до тебе… цікаво, чим би його виміряти. Напевно все таки роками. Знаєш чому? Таке враження, що я дійсно чекав на тебе дуже давно. Я ніколи не бачив тебе. Навіть якщо бачив, певно просто провтикав таке диво з сумними очима. До якогось моменту. Це очікування дійсно вимірювалось роками. Та трапилось те, що й мало трапитись. І мірою очікування стали місяці. А потім. Потім трапилось звичайне диво. Звичайне тому, що нічого дивовижного в тому в принципі немає. А диво тому, що я в то майже не вірив. Я познайомився з тобою. І закрутилося. Тепер міра очікування часто хвилини, години. Інколи дні. Це якщо йти від самого простого.
А якщо виміряти всі аспекти МОГО очікування… моє очікування сьогодні вимірюється телефонними дзвінками. Твоїми змінами в настрої. Твоїми поцілунками. Твоїми посмішками. Воно вимірюється відстанню до тебе. Зараз ти зовсім недалеко. А ми все одно не разом. Тому очікування вимірюється зустрічами, підприємцями, фігньою всякою, яку треба зробити, щоб побачити тебе. Обійняти ТЕБЕ. Поцілувати ТЕБЕ.
Я чекаю.
Лише ТЕБЕ.
Ваше мнение: