Жанр: Проза: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1535 Дата публикации: 22.5.2009
"І взагалі......якась в мене неразберіха з любовним моїм фронтом.......хтось бігає по ньому.....хтось проходиться, так, неквапливою ходою....інші перебігають швиденько не затримуючись.....інші бігають переховуючись від куль чи то кохання,чи то помсти.....але шось ніхто з них не доходить до того гловного посту,який треба завоювати.....всі десь близько,але не там......хоча і є одна людина,яка пройшла це мінне поле......але і то може з вини того,що вартові посту серця пропустили його повз уваги....певне хтіли познущатись над власником цієї всієї затійливої гри...:)" - Сказала Діна і закурила цигарку......дивилась вона на дим,що джином витискавля з білого паперу, і розтинався в чудних формах......"Банальне питання - чого ми любимо тих,з ким бути не можемо....Треба зробити таку нагороду,по типу як колись містер Чарлі зробив.....хто відповість - тому мільйон зелених.....чи то вже два...?"......Вона посміхнулась сама до себе подумавши : "Ось коли народить мужик,тоді і дасть хтось відповідь на це запитання.......а поки, розлінилися ці чудо-створіння природи....розлінилися, гарнюні"
Ваше мнение:
CurlySun - Розлінилися
